Формування вчителем творчого підходу до уроку

Учитель – основний чинник у формуванні освіти. Від нього, його знань і вмінь залежить якість змін, які чекають школу. Тому сьогодні вчитель не може залишатися осторонь змін, які , вдосконалюють НВП.

Основи значних змін закладаються  в освітньому  закладі безпосередньо на уроці. Тому природно виникає запитання: яким же має бути урок в таких умовах?

Урок був і залишається основною формою  організації навчальної діяльності, за допомогою якої здійснюється виховання й розвиток  особистості. Урок ї живою клітиною НВП, все найголовніше для учнів відбувається на уроці. Дидактик розглядають сучасний урок передусім як урок , на якому  вчитель вдало  використовує  всі найефективніші педагогічні засоби для розвитку учня, його  активного розумового  зростання, глибокого осмислення знань для формування  його моральних основ. Тому головне завдання педагогічної діяльності вчителя полягає у створенні  умов повсякденної й різноманітної творчої діяльності учнів. Усі зміни в системі освіти необхідно розглядати в контексті вдосконалення уроку.

Провідні психологи і педагоги – практики визначають ряд причин загубленого інтересу до знань: це зокрема невміння вчитися й долати труднощі пізнавальної діяльності; монотонність і одноманітність знань, діяльності учня та вчителя, відсутність швидкої зміни подій;  непродуманість  методики й організації  навчального процесу. І тут велика роль належить учителю, його професіоналізму, педагогічним здібностям.

Педагогічна професія – особлива професія, вона  не піддається порівнянню з жодною іншою, окремо взятою. Вона специфічна і має ряд особливих компонентів, якими характеризуються педагогічні здібності. Психологи визначають 10 таких компонентів.

1. Дидактичні – вміння донести до учнів найдоступнішими методами навчальний матеріал. (фрагмент №1)

2. Академічні – виявляються в захопленні відповідною галуззю науки ( глибокі та обширні знання, що виходять за межі програми)

3. Перцептивні – це здатність відчути, зрозуміти і відреагувати правильно на тимчасовий психологічний стан учня .

        4.  Мовні – це здатність просто, чітко і ясно , зрозуміло висловлювати свої думки, міркування, почуття( фрагмент№2).

5. Організаторські – це вміння організувати учнівський колектив; вміння організувати свою роботу на уроці. Такий учитель швидко створює  ділову, робочу атмосферу на уроці, розпочаті справи доводить до кінця, до логічного завершення, ніхто в класі не залишається поза увагою (фрагмент №3).

6 Авторитетні здібності – здібність до доброзичливого і безпосереднього  емоційно – вольового впливу вчителя  на учнів так, щоб це сприяло утвердженню його авторитету. (фрагмент № 4)

7. Комунікативні здібності – здібності до спілкування  з дітьми, вміння знайти правильний підхід до них , встановити відповідні взаємини.

8. Передбачення  - здібності, які виявляються в передбаченні наслідків своїх дій, в умінні  прогнозувати розвиток тих чи інших якостей учнів. Вони тісно пов’язані з оптимізмом, вірою в людину, вірою в позитивний результат впливу на учнів.

9. Розподіл уваги – здібності, які виявляються в умінні  розподіляти увагу  на всі види діяльності під час НВП. Швидко реагує на всі процеси , що відбуваються в класі.

10. Уміння управляти своїм темпераментом. Кожен вчитель має знати тип своєї нервової системи, позитивні й негативні його сторони, об’єктивно порівнювати їх зі своїми фактичними діями. Повинен оптимально використовувати свої позитивні  риси і вміти стримувати негативні. Слідкувати за поведінкою (поза, рухи, міміка), бути терпимим, уміти володіти собою, управляти почуттями, настроями, переживаннями.

Не зупиняйтеся  на досягнутому, ставайте твердо на шлях підвищення  рівня професійних знань, оволодівайте новітніми освітніми технологіями , концепціями навчання, виховання й розвитку учнів, шукайте нові форми організації навчально – пізнавальної діяльності учнів, застосовуйте інтерактивні методи навчання та комп’ютерні технології, тобто  «Тримайте руку на пульсі часу!». Вчитель – майстер – це творець, а не бездоганний виконавець. Тому реалізація особистісної  творчої спроможності є запорукою досягнення вершин майстерності.

В чому  полягає безпосередня підготовка учителя до уроку?

Що таке поурочне планування?

              Безпосередня підготовка вчителя до уроку — це планування уроку, конкретизація тематичного планування, стосовно кожного окремо взятого уроку, осмислення та складання плану і конспекту уроку після того як визначено основний зміст і спрямованість уроку. План уроку необхідний кожному вчителю, незалежно від його стажу, ерудиції і рівня педагогічної майстерності. Складається він на основі тематичного плану, змісту програми, знання вчителем учнів, а також рівня їх підготовки. В плануванні уроку і розробці технолога його проведення виділяються дві взаємопов'язані частини: 1) осмислення мети уроку, кожного його кроку; 2) запис у спеціальному зошиті в тій чи іншій формі плану уроку.

              Мета уроку визначається на основі змісту матеріалу, матеріальної бази школи і характеру такої діяльності учня з навчальним матеріалом, яку можна організувати в даній навчальній ситуації. На цьому етапі підготовки уроку учитель на основі розумового експерименту здійснює прогнозування майбутнього уроку, "прокручує" його в думці, розробляє своєрідний сценарій власних дій і дій учнів у їх єдності. І лише після визначення основного змісту і напрямку власної діяльності і діяльності учнів, учитель добирає необхідний і достатній матеріал, який повинні засвоїти учні, накреслює послідовність введення в обіг тих чи інших понять, які будуть вивчатися на уроці; добирає найвиразніший матеріал, що спонукатиме до активної розумової діяльності учнів, накреслює орієнтири у вигляді узагальнених запитань, проблемних завдань та ін.

            В процесі підготовки уроку увага вчителя повинна бути привернута до педагогічного передбачення, прогнозування можливого повороту думки учнів при розв'язанні конкретних навчальних завдань. Підготовка учителя до уроку охоплює, таким чином, не лише ретельний аналіз навчального матеріалу, його структурування у відповідності з етапами його вивчення, але й можливі запитання, відповіді, судження самих учнів. Чим ретельніше буде здійснений такий аналіз, тим менша ймовірність зустрітися з зовсім неочікуваними ситуаціями в процесі проведення уроку.

          Після ретельного аналізу, обдумування композицій уроку учитель здійснює запис плану-конспекту уроку. Досвідчені вчителі обмежуються короткими записами, початківцям варто писати більш розгорнуті плани-конспекти уроку.

         План уроку — це початок творчого пошуку, засіб ефективності уроку, реалізація задуму вчителя, ґрунт натхнення і талановитої імпровізації. В ньому відображаєтьсятема уроку, клас, в якому він проводиться, мета уроку з конкретизацією його дидактичних завдань, короткий зміст матеріалу, який вивчається на уроці, визначаютьсяформи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методи, засоби навчання, система завдань, в процесі виконання яких здійснюватиметься актуалізація раніше засвоєних знань і способів діяльності, формування нових наукових понять і способів діяльності та їх використання в різних ситуаціях навчання, контроль і корекціянавчальної діяльності учнів в їх поступальному русі від незнання до знання, від невміння до вміння здійснювати необхідні практичні пізнавальні дії в процесі реалізації завдань уроку.

        В плані уроку уточнюється його структура, визначається орієнтовна міра часу на різні види роботи, передбачаються заходи перевірки успішності навчання школярів, конкретизуються їх прізвища, кого планується опитати, перевірити тощо.

       Успіх уроку залежить не тільки від старанної підготовки до нього вчителя, але й від підготовки самих учнів до роботи на уроці, від того психологічного настрою, з яким вони приходять на урок. Підготовка учнів до наступного уроку в системі уроків передбачає:

•  ознайомлення учнів з планом їх роботи на наступних уроках в системі уроків з теми;
• орієнтацію учнів на їх попереднє ознайомлення з окремими розділами або темами підручника, читання науково-популярної й художньої літератури з проблем наступного уроку, проведення спостережень та нескладних дослідів, які можуть сприяти вивченню нового матеріалу.

                                                                        Аналіз і самооцінка уроку

       Якість і ефективність уроку залежить від уміння вчителя аналізувати свої й чужі успіхи та помилки. Тому важливим елементом педагогічної творчості є аналіз і самооцінка власного уроку. Аналіз своєї роботи м— один з найпродуктивніших заходів підвищення кваліфікації. Його якість залежить від багатьох факторів і, перш за все, від звички вчителя до вдумливого аналізу своїх дій і здобутих наслідків та результатів. Аналіз уроку варто проводити відразу після його закінчення, до початку наступного. Самооцінка грунтується на аналізі вже проведеного уроку, коли вчитель ще раз ^аналізує визначений план, з'ясовує, що йому вдалось, а що ні, намагається знайти причини невдачі і закріпити те, що вдалося успішно.

       У педагогічній літературі описані різні підходи до аналізу уроку (Зотов Б.Ю., Махмутов М.І.). Т.А.Ільїна виділила десять параметрів, за якими вчитель може здійснити самоаналіз і самооцінку уроку. Пропонуємо цю схему з незначними її скороченнями і модифікаціями.

 1. Загальна структура уроку.

 До якого типу уроку може бути віднесений даний урок? Яке його місце в системі інших уроків з теми? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу і чи правильно визначено дозування часу на кожну частину уроку?

 2. Реалізація основної дидактичної мети уроку.

 Чи всі вимоги програми з даної теми (питання) отримали відображення в уроці? Наскільки активними були учні при ознайомленні з новим матеріалом (сприймання, розуміння, збудження пізнавального інтересу)? Чи вірно складений і здійснений план вивчення нового матеріалу? Чи достатньо продумана методика вирішення окремих "блоків" нового матеріалу? Чи мав учитель достатні знання? Як і що потрібно змінити у вивченні нового матеріалу і чому? Чи мала місце організація первинного закріплення? Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь і навичок учнів? Чи мав місце диференційований підхід до учнів? На яких етапах уроку? Яким чином?

 3. Здійснення розвитку учнів у процесі навчання.

 Чи мало місце залучення учнів до основних розумових операцій (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація)? Чи було організовано подолання посильних труднощів? Чи з'явилися мотиви інтелектуального збудження? Як і чим був забезпечений розвиток пізнавальної самостійності учнів? Чи здійснювалися міжпредметні і предметні зв'язки? Чи були використані засоби розвитку творчого мислення (елементи проблемності), завдання пошукового характеру? Чи повідомлялась на уроці інформація для загального розвитку? Якщо так, то як - учнями в їх доповідях, повідомленнях, доповненнях, самим учителем? Чи мав місце естетичний розвиток учнів? Які засоби були для цього використані?

 4. Виховання в процесі уроку.

 Чи сповна були використані виховні можливості змісту навчального матеріалу? Як формувався світогляд: чи мало місце роз'яснення світоглядних ідей, формування відношень, оціночних суджень, чи виявив урок вплив на вироблення поглядів і переконань учнів? Як забезпечений на уроці зв'язок навчання з життям? Що сприяло вихованню гуманного ставлення до людей, відповідального ставлення до роботи та ЇЇ результатів? Чи були використані виховні можливості оцінки знань? Який виховний вплив особистості самого вчителя?

 5. Дотримання основних принципів дидактики.

 Чи правильно була організована діяльність учителя та учнів з позиції реалізації принципів навчання? Як була організована самостійна робота учнів? Який її обсяг? Чи була вона в достатній мірі індивідуалізована? Яка її ефективність?

 6. Вибір методів навчання.

 Чи правильно вибраний метод (методи) ознайомлення з новим матеріалом? Чи повністю були використані можливості залучення учнів до самостійної роботи? Чи використовувалися технічні засоби навчання, їх ефективність? Чи досить різноманітними були методи та прийоми застосування знань та вироблення умінь і навичок? Чи раціонально були вибрані методи перевірки та контролю знань? Чи правильно організовано індивідуальне, фронтальне та комбіноване опитування? Письмовий контроль? Як була організована робота над помилками, чи мала вона місце взагалі? Чи дотримувалися загальні вимоги до вибору методів навчання (в залежності від загальної цільової спрямованості, дидактичної мети, специфіки навчального матеріалу, предмету, віку, індивідуальних особливостей учнів і т.д.)?

 7. Робота вчителя на уроці.

 Чи все необхідне було підготовлено до початку уроку? Чи правильно вчитель користувався конспектом на уроці? Яке було співвідношення його організаційної діяльності і пізнавальної діяльності учнів? Які види діяльності вчителя мали місце на уроці і в якому співвідношенні (мовна діяльність, слухання, записування, допомога учням в їх самостійній роботі). Які прийоми організації учнів на роботу були використані? Чи мав місце контакт з класом? З окремими учнями? Яким був зовнішній вигляд учителя?

 8. Робота учнів на уроці.

 Чи була перевірена готовність учнів до уроку? Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Чи зверталась увага на культуру праці (правильне ведення записів, їх оформлення, бережливе ставлення до підручників)? Яка була дисципліна на уроці, чому? Чи правильними були прийоми підтримання дисципліни, їх використання учителем? Чи досягали вони мети? Якщо ні, то чому? Яке ставлення учнів до предмету, до вчителя ?

 9. Гігієнічні умови уроку.

 Чи достатньо освітлена класна кімната? Як впливає на заняття фарбування стін, панелей, парт? Чи відповідають меблі віку учнів? Чи вдало складений розклад – яке місце даного уроку в тижневому розкладі, в розкладі даного дня? Як була проведена перерва, що передувала даному уроку? Чи не були затримані учні на даному уроці після дзвоника?

 10. Деякі спеціальні завдання.

 До числа таких спеціальних завдань належать ті, що стосуються дослідження школою певної наукової проблеми, завдань, пов'язаних з рішенням педради чи методичного об'єднання.

 Перелік запитань, на які рекомендується відповідати собі після кожного уроку є невичерпним. Звичайно, цілеспрямоване вивчення власного досвіду чи досвіду інших учителів може проводитися не за всіма параметрами, а за 2 - 3 з перелічених. Це залежить від того, що є головним для вчителя в даний момент його роботи. Самоаналіз вже є початком підготовки вчителя до нового уроку.

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО УРОКУ: ЩО, ЯК, КОЛИ?

Алгоритм планування уроку й підготовки до нього

• Розробляння системи уроків за темою або розділом.

• Визначення навчально-розвивально-виховних завдань уроку на основі програми, методичних посібників, шкільного підручника й додаткової літератури.

• Добирання оптимального змісту матеріалу уроку, розчленовування його на опорні знання, їх дидактичне опрацювання.

• Визначення головного матеріалу, який учень повинен зрозуміти і запам’ятати на уроці.

• Формулювання навчальних завдань уроку.

• Розробляння структури уроку, визначення його типу та найдоцільніших методів і прийомів навчання на ньому.

• Знаходження зв’язків під час вивчення нового матеріалу з іншими предметами й використання цих зв’язків під час вивчення нового матеріалу і під час формування нових знань та вмінь учнів.

• Планування всіх дій учителя й учнів на всіх етапах уроку і, насамперед,— під час опанування нових знань і вмінь, а також під час застосування їх у нестандартних ситуаціях.

• Добирання дидактичних засобів уроку (відеофільмів, картин, плакатів, карток, схем, допоміжної літератури тощо).

• Перевірка обладнання й технічних засобів навчання.

• Планування вчителем записів і замальовок на дошці і виконання аналогічної роботи учнями на дошці й у зошитах.

• Передбачання обсягу й форм самостійної роботи учнів на уроці та її спрямованості на розвиток їх самостійності.

• Удосконалення форм і прийомів закріплення отриманих знань і набутих умінь на уроці та вдома, прийомів узагальнення в систематизації знань.

• Складання списку учнів, знання й уміння яких перевірятимуть відповідними формами й методами з урахуванням рівнів їх сформованості; визначення змісту, обсягу й форм домашнього завдання, продумування методики домашнього завдання,  продумування форм підбиття підсумків уроку.

• Планування позакласної роботи із запропонованої теми.

• Запис плану й ходу уроку відповідно до вимог.Шаблон конспекта урока з історії:

• Урок №

  клас

  число

  предмет

   

  Тип уроку:	комбінований
  Обладнання:
  Тема:
  Мета:
  Компетентн:	Навчити, закріпити знання
  Хронологічні
  Просторові
  Інформаційн
  Мовленнєві
  Логічні
  Аксіологічні
  Використ. література:

   

  Зміст уроку	дії	час у хв.
  I. Орг. мом.	Привітання вчителя з учнями класу
  II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
  IV. Вивчення нового матеріалу	Сьогодні ми з Вами дізнаємося, Оголошення теми та мети уроку.  План.
  V. Закріплення вивченого матеріалу (рефлексія)
  VI. Підсумок уроку
  VII. Дом. завд.	Опрацювати     параграф підручника., стор.